Основа Скапулімантії
Релігієзнавча лабараторія ім. І.П. Куліано
Під час свого дослідження архаїчного виду магічної практики «скапулімантії» (ворожіння за допомогою правої баранячої лопатки, інколи із використанням кістки іншої тварини) виникло бажання зрозуміти, чому кістки тварин використовуються у процесі пророкування майбутнього. 
Зосереджені пошуки привели до своєрідних та цікавих інтерпретацій вищезгаданої практики. У цьому контексті, на мою думку, є досить цікавий обряд ініціації в ескімоських шаманів, який напряму пов`язаний із символізмом кісток. Точніше кажучи, це опис процесу становлення шамана. Техніка споглядання власного скелету, що входить в індивідуальний психотехнічний досвід того, хто проходить шаманську ініціацію. Детальний опис цього процесу був зроблений М. Еліаде у книзі «Шаманізм. Архаїчні техніки екстазу». Процес споглядання власного скелету майбутнього шамана зводиться до довготривалого стану концентрації та специфічної аскези, що передбачає здатність до високої стадії трансу та візуалізації. Шаман у своїх видіннях поступово знімає із себе самого шкіру, м’язи, виймає внутрішні органи із власного тіла, до того моменту, доки від його тіла залишиться лише один скелет. Під час цієї споглядальної операції шаман дає назву кожній частині тіла, яку він відділяє від власного тіла. Також він дає назви всім своїм кісткам, використовуючи особливу священну шаманську мову.
Так майбутній шаман позбавляється всього минущого, того, що має властивість тліти перед часом. Плоть і кров мінлива і вмируща. Звільняючи себе від неї, шаман наближає тіло до субстанціональної основи, тобто таким чином приєднує свій скелет до місця, де часу не існує, тобто до Вічності. Шаман присвячує свою основу життя і самого себе служінню, ототожнюючись із тією першоосновою, яка буде існувати стільки ж, скільки існує сонце і вітер. За переказом М. Еліаде, саме такий зміст вкладено у процес ініціації ескімоського шамана.
По суті, саме цей момент споглядання себе як скелета можна назвати ініціацією. 
Є. Торчинов міркує над роздумами М. Еліаде, розглядаючи приклад ініціації в сибірському шаманізмі. Тут споглядання смерті, розчленування тіла майбутнього шамана передбачає участь інших духовних сутностей (духів, демонів, попередників шаманів). У сибірському шаманізмі етап переживання себе як скелета є наслідком довготривалих власних зусиль в аскетизмі і психотехнічних споглядальних практиках, – додає Є. Торчинов. Хоча в сибірському і в ескімоському варіантах зведення себе майбутнім шаманом до стану голого скелету означає вихід за межі змінної матеріальної основи в область сакрального, що також може мати матеріальну природу.
Тут кістка являє собою підґрунтя життя. Шаманська практика трансформує скелет у символ джерела будь-якого тваринного і людського життя. По суті – у субстанціональну основу існування вічної, непорушної реальності, яка з’єднана із областю сакрального і не підлягає тлінню і змінам, які відбуваються у світі плоті та крові. Як зазначає М. Еліаде, звести себе до скелету – це наче по-новому увійти в лоно первісної природи і пережити повне оновлення, осягнути таємницю відродження, що відбувається у природі.
Є. Торчинов зауважує, що подібного роду психотехнічні прийоми трапляються і у високо розвинутих релігіях, наприклад, у буддизмі та християнстві. Тільки тут їхня ціль дещо інша: споглядання тлінності життя, мирського буття людського тіла, всезагального постійного руху до неминучості смерті тіла. Однак переживання цього процесу «пам’ятування про смерть» також зводиться до трансцендентації повсякденного буття людського тіла. Тому, загалом, ми можемо говорити про деякі спільні риси цих двох практик у спогляданні розкладання людського тіла під час використання певних психофізичних процесів. Йдеться як про архаїчні форми релігійності, так і про споглядальний містицизм буддизму та християнства. 
Отже, фактично, архаїчною релігійністю скелет людини або тварини мислиться як межова реальність субстанціональності. Зберігаючи у своїй субстанції ознаки сакрального, що діють поза часом, і перебуваючи у світі тлінності, скелет може містити у собі інформацію про долю людини. Відповідно, знаючи правильний ритуал, людина, яка усвідомлює цю властивість скелету, може застосовувати його для практики передбачення майбутнього. 
Щепанський Віталій
©Zlit 2012Про проектКонтакти