Божественні кокоси
Статті
Коли ти живеш і працюєш в Україні, складно оцінити релігійний феномен, що виник в іншій частині світу. Така ж складність, у мене особисто, виникла з історією Авґуста Енґельгардта (1875-1919) і релігією Дао Дуа. В моїй уяві їх об’єднала віра у божественного кокоса. 
Напевно, варто розпочати з історії Авґуста Енґельгардта. Він народився 27 листопада 1875 р. в м. Нюрнберг, був нудистом, вегетаріанцем, любителем тропіків і кокосових пальм. Натхненний рухом Lebensreform і книгою Густава Шлікейсена «Фрукти і хліб: наукова дієта» (1877), цей молодий німець придбав собі невеличкий острів Кабакон (нині Папуа Нова Гвінея) на півдні Тихого океану і створив там власний релігійний орден. Назвав його «Орден Сонця» і придумав для нього вчення. Виглядало воно наступним чином. Поклонятися потрібно Сонцю і кокосам. Однак, спершу людині потрібно відмовитися від одягу. Харчуватися виключно вегетаріанською їжею, бажано лише одними кокосами. Оскільки, сонце основа життя, тому лише завдяки йому все процвітає на планеті Земля. Кокосовий горіх знаходиться найближче до Сонця, з усього рослинного світу (росте лише в тропіках під палючим сонцем), значить у ньому концентрується квінтесенція сонячної енергії. Саме тому, людина-«кокофаг», яка харчується лише кокосами, зможе оновитися і перейти на наступну сходинку буття, щоб отримувати чисту божественну енергію. Вона проникатиме через кінчики волосся у мозок напряму від сонця. Наприклад, так нею насичується волохатий кокос під променями палючого сонця. Кінцевим результатом, описаної практики, Авґуст Енґельгардт бачив у втіленні «безсмертної людини в кокосовому раю». Це була його мрія-утопія, яку він назвав «Міжнародна тропічна колоніальна імперія вегетаріанців». 
 
Авґуст Енґельгардт оглядає свої володіння на о. Кабакон

Разом зі своїм послідовником Авґустом фон Бетменом (1864-1906) вони написали книгу «Безтурботне майбутнє» (1905/6). У ній докладно описано все, щоб переконати людей у необхідності кокосів для спасіння. Про колонію «кокофагів» була надрукована стаття в «New York Times» (5 жовтня 1905 р.) під назвою «Падіння Едему без жінок – дивна історія з південних морів». 
Однак, популярність цього руху починає швидко спадати. Особливо після масової смерті майже всіх послідовників Авґуста Енґельгардта, а їх було близько 30-ти чоловік. Засновник кокосової релігії залишається фактично сам у своїх починаннях. Його відвідували лише поодинокі європейські гості, які також швидко помирали на острові. Авґуст Енґельгардт відійшов у кращий світ 1919 р. від виснаження тіла кокосовою дієтою і тропічними хворобами на власному острові.
Німецький мрійник в історії релігій не був самотнім. Подібну ідею, поклоніння кокосам, виношував в’єтнамець Нгуен Тхань Нам. Народився він 1902 р., а навчався у Франції, де близько познайомився з католицьким варіантом християнства. Це відіграло значну роль у ритуальних практиках кокосової релігії – Дао Дуа. 1955 р. став визначальним для проповідника кокосової релігії. Оскільки, на той час, В’єтнам був поділений на капіталістичний і комуністичний. Нгуен Тхань Нам вирішив, що нова релігія об’єднає весь в’єтнамський народ.
Резиденцією нового вчення стало селище на маленькому острові в південному В’єтнамі – Бен Тре. Кокос, за вченням Дао Дуа, є даром Бога людству, адже у ньому багато райської насолоди. Послідовники цієї релігії вірили, що кокоси мають унікальну силу зцілювати людей від смертельних хвороб, і дозволяють усім послідовникам вчення жити довше 100 років. Також обов’язковою була медитація з концентрацією на кокосах. Послідовники Дао Дуа вірили в єдиного Бога в якого було три аватари. Першим аватаром був Будда, другим – Ісус Христос, третім - Нгуен Тхань Нам. Кожен послідовник кокосової релігії повинен був бути вегетаріанцем, дотримуватися кокосової дієти і практикувати медитацію. Максимальне число послідовників цієї релігії складало близько 50 тисяч чоловік. Засновник Дао Дуа помер у віці 88 років, під час нещасного випадку. Він впав зі сходів власного храму та зламав шию. Більшість молільників розчарувалися у такому кінці свого пророка, оскільки він не прожив 100 років як обіцяв. Однак, храм релігії Дао Дуа не зник, він знаходиться на тому ж самому острові у поселені Бен Тре. Там щороку відбувається кокосовий фестиваль для туристів. 
 
Посольство кокосового бога на благосній землі В’єтнаму, єдиний храм релігії Дао Дуа на о. Бен Тре


Для нових релігійних рухів подібні історії не рідкість. Тим не менше, навіть такий плід як кокос спромігся стати божеством для великої кількості людей. Віра у нього не потребує чогось особливо, достатньо лише бажання і, у нашому випадку, тропічного клімату з кокосовою пальмою.

Щепанський Віталій
Джерело: http://rellab.org.ua/bozhestvenni-kokosy/

©Zlit 2012Про проектКонтакти